Роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) формуються енергопостачальними товариствами щомісяця, а їх розрахунок проводиться за формулою, де сумуються такі складові: прогнозована оптова ринкова ціна, тариф на передачу місцевим (локальними) електромережами і тариф на постачання електроенергії. Крім цього, враховуються нормативні технологічні витрати електроенергії при її транспортуванні.

Оптова ринкова ціна – це вартість електроенергії для енергопостачальних компаній, вона однакова для всіх регіонів України. Тобто, усі електростанції (чи то атомні, чи теплові, чи гідро) продають електроенергію в ДП "Енергоринок". Тоді "Енергоринок" формує середню ціну, тобто оптову. Обласні енергопостачальні компанії на загальних засадах купують електроенергію за оптовою ціною, яка становить левову частку величини роздрібного тарифу – 80-85%. Решта (15-20%) припадає на тарифи на передачу та постачання електроенергії. Завдяки цим тарифам відшкодовуються витрати Товариства по основних видах його діяльності – передачі та постачанню електричної енергії.

Прогнозована оптова ціна на електроенергію, за яку вона продається на оптовому ринку, визначається на основі вартості закупленої електроенергії від генеруючих компаній. А вже потім оптову ринкову ціну доводить до відома енергопостачального Товариства Національна комісія регулювання електроенергетики України. Тому, зрозуміло, що енергопостачальне Товариство не впливає на величину роздрібного тарифу при його формуванні.

Тариф на передачу електроенергії місцевим (локальним) електромережам і тариф на постачання електроенергії затверджується НКРЕ. Вихідними даними для цього слугують розрахунки енергопостачальних Товариств, в яких подається детальне документальне обґрунтування фактичних витрат електроенергії на передачу і постачання.

Тарифи для населення, фактично, є дотаційними, оскільки витрати оптового постачальника електроенергії та витрати енергопостачальних товариств на передачу та постачання електроенергії споживачам цими тарифами не відшкодовуються.